ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. СНІД – синдром набутого імунодефіциту.
ВІЛ передається від однієї людини до іншої: • При статевому контакті з інфікованою людиною незалежно від його способу (вагінального, анального, орального або змішаного);
• При переливанні крові зараженого ВІЛ-донора, пересадженні його органів і тканин (кістковий мозок, роговиця, серцеві клапани, нирки й т.п.);
• При використанні голок для ін’єкцій, проколювання вух, нанесення татуювання, на яких лишилась кров ВІЛ-інфікованої людини;
• Від інфікованої матері плодові під час вагітності, пологів або при годуванні грудним молоком.
Тобто, існує тільки три шляхи передачі: статевий, від матері до дитини та через кров.
ВІЛ не передається:• Через тілесний контакт. Неушкоджена шкіра є непереборним бар'єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання й обійми.
• Через поцілунок. Вміст вірусу в слині незначний. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Існує міф, що інфікування можливе при наявності поранень та виразок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність рани, що кровоточить у ротовій порожнині кожного з партнерів.
• Через спільне користування посудом, ванною й туалетом. Кількість вірусу у слізній рідині, поті, сечі, калі недостатня для інфікування. Більше того, речовина, яка втримується в цих субстанція (лізоцим) здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу й зробити його неактивним.
• Через укуси комах та тварин. ВІЛ – це вірус, що може існувати тільки в організмі людини. Окрім того жодна комаха при укусі не впорскує кров попередньої жертви.
• Через повітря, при спільному користуванні меблями, слухавкою і т.д. Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом висихання, ультрафіолету, високої температури й інших факторів. Джерело: за матеріалами посібника «Соціальна робота з людьми, які живуть з ВІЛ». К. - 2006 р.
|