В області профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини досягнутий значний прогрес. Сучасні методи профілактики доступні практично для кожної ВІЛ-позитивної жінки в Україні, і вони дозволяють зменшити ризик передачі ВІЛ до 1-2%. В той же час, репродуктивні проблеми дискордантних пар залишаються часто залишаються поза увагою, через що партнери піддають один одного непотрібному ризикові передачі ВІЛ.

Проблеми з зачаттям у дискордантній парі пов'язані з тим, що для зачаття потрібний незахищений секс, а це означає ризик для ВІЛ-негативного партнера. Якщо ж вірус передасться ВІЛ-негативній жінці, то також з'являється ризик передачі ВІЛ дитині, що у цьому випадку буде навіть вищим, ніж для ВІЛ-позитивної жінки.

Важливе питання у відношенні таких пар - це дискримінація з боку служб репродуктивного здоров'я. Не тільки в нашій країні, але й у більшості країн світу, дискордантні пари зіштовхуються з відмовою в подібній допомозі, наприклад, пов'язаної з лікуванням безплідності або штучним заплідненням. Також відсутній прогрес у нових розробках зниження ризику при зачатті для таких пар.

Якщо ВІЛ є в жінки

Для чоловіка ризик при вагінальному сексі без презерватива не такий вже й великий, однак він існує. Цілком виключити ризик для чоловіка в дискордантній парі можна за допомогою методу "домашнього запліднення". Штучне запліднення (штучне введення сперми в порожнину матки) можна провести й у фахівця в спеціалізованій установі, особливо якщо в домашніх умовах зачаття домогтися не вдалося. Всупереч існуючим міфам, такий метод зачаття не може погано відбитися на дитині: адже під час його відбувається те ж саме, що і при вагінальному сексі. Імовірність зачаття при цьому методі така ж, як і при статевому акті, можливо, трохи менша.

Для успішного запліднення необхідно як можна точніше визначити період овуляції в жінки. Його можна визначити самостійно, звернувшись за консультацією до гінеколога, або за допомогою домашнього тесту для визначення овуляції, який можна купити в аптеці.

Якщо ВІЛ є в чоловіка

У цьому випадку складностей виникає більше. Єдиний метод, що рекомендують багато фахівців для виключення передачі ВІЛ жінці - це так зване очищення сперми. На жаль, подібна процедура доступна тільки в деяких клініках інших країн. В Україні нема клініки, де б проводили цю процедуру для ВІЛ-позитивних чоловіків.

В усіх інших випадках необхідно пам'ятати про те, що під час зачаття в дискордантній парі буде ризик передачі вірусу жінці. Цей ризик можна зменшити, але виключити цілком неможливо. Різні пари справляються з такою ситуацією по-різному. Деякі просто ризикують, займаючись небезпечним сексом, але при цьому ризик дуже високий. Інші шукають інші способи завести дитину, відмовившись від запліднення спермою ВІЛ-позитивного партнера:

Усиновлення може підійти деяким парам. Основна складність у тому, що усиновлення для ВІЛ-позитивної людини може виявитися неможливим. Правда, усиновити може ВІЛ-негативний партнер.
 
Запліднення донорською спермою. Для цього може використовуватися сперма анонімного донора, або знайомої людини (наприклад, родича чоловіка). Звичайно фахівці репродуктивних центрів рекомендують саме запліднення донорською спермою, хоча навіть при цьому варіанті можлива відмова в проведенні процедури, якщо стане відомо, що чоловік жінки ВІЛ-позитивний.

Зачаття від ВІЛ-позитивного партнера пов’язане з ризиком, і якщо пара зважилася на нього, їм необхідно дуже ретельно зважити усі за і проти. Тут неприпустимо, щоб хтось з партнерів тиснув на іншого, щоб один (неважливо, чоловік або жінка) почував себе неготовим піти на ризик. Хоча ризик не можна виключити цілком , його можна значно знизити за допомогою ряду заходів.
 
Визначення овуляції ("сприятливих днів"). Цей метод дозволяє знизити кількість невдалих спроб зачаття, отже ризик зменшується статистично. Овуляція в жінок відбувається періодично, кожних 21-35 днів. Досить точно можна визначити овуляцію за допомогою спеціальних "домашніх тестів", що визначають лютеінізуючий гормон у сечі. Такий тест дозволяє визначити овуляцію за 16-28 годин до її початку. Консультація досвідченого гінеколога допоможе жінці правильно визначати в себе період овуляції, можливо, за допомогою сполучення різних методів.

Антиретровірусні препарати. Чим менше в чоловіка вірусне навантаження, тим менша імовірність передачі ВІЛ жінці. Комбінована антиретровірусна терапія дозволяє зменшити вірусне навантаження до невизначуваного рівня. Однак, навіть у цьому випадку ризик залишається , до того ж вірусне навантаження сперми і вірусне навантаження крові можуть не збігатися. Проте , застосування антиретровірусної терапії може зменшити ризик у багато разів. Деякі припускають, що також можливе призначення подібних препаратів жінці як профілактики "після контакту", однак лікарів турбує можливий вплив препаратів на ранньому терміну вагітності.

Інфекції, що передаються статевим шляхом. Подібні інфекції, а також різні захворювання статевих органів, що викликають їх запалення, можуть значно збільшити ризик, навіть якщо вони не викликають хворобливих симптомів. Такі інфекції як хламидіоз, гонорея, можуть збільшити кількість ВІЛ у спермі. Так що необхідно виключити наявність подібних інфекцій, а в разі потреби вилікувати їх. Також ризик значно підвищує ерозія шийки матки, і її лікуванням також, можливо, прийдеться зайнятися.

Штучне запліднення. Деякі вважають, що штучне введення сперми замість статевого акту може зменшити ризик, тому що при цьому немає травматизму піхви. Чи так це насправді - ніколи не перевірялося в дослідженнях, так що точна ефективність такого методу неясна.

Яким би не було рішення пари, важливо зважити усі за і проти, тим більше, що ВІЛ - далеко не єдиний фактор, що може вплинути на рішенні народити дитину. У будь-якому випадку кожна людина має право стати батьком чи матір’ю, незалежно від ВіІЛ-статусу.

Джерело: www.aids.ru